Підготовка до ЗНО


 ЗНО.  ТЕОРІЯ  ЛІТЕРАТУРИ.
I. ЗМІСТ  І  ФОРМА  ХУДОЖНЬОГО  ТВОРУ.
 1.  Художній  образ – зображення  людського  життя,  окремих  його  сто-  
         рін. В  художніх  образах  відбивається  реальне  життя.
2.Літературний  тип – це  образ  людини,  який  відбив  найбільш  життєві  риси  своєї  епохи,  класу,  середовища  чи  соціальної  групи.
3.Прототип – реально  існуюча  людина,  яку  автор  використав  для  створення  літ-го героя,  це  реальна  особа,  яка  послужила  основою  для  створення  художнього  образу.
4.Зміст  і  форма  художнього  твору – це  нероздільні  поняття, які  становлять  органічну  єдність.  Зміст  твору – це  його  тема,  проблема,  ідея,  конфлікт,  пафос. Форма – це  система  засобів  і  прийомів,  через  які  втілюється  зміст.
5.Тема – основне  питання,  яке  висвітлюється  в  творі.
6.Мотив – найменший  елемент  сюжету.
7.Ідея – узагальнена  думка, авторське  ставлення  до  зображуваного.  Це  головна  думка,  висновок.
8.Проблематика – коло проблем, порушених у творі. Порушені питання.
9.Конфлікт – це  гостре  зіткнення  характерів та  обставин,  поглядів  і  принціпів  життя,  це  протиборство.  Протиріччя,  зіткнення.
II. КОМПОЗИЦІЯ  ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.  
Композиція – це  певна  організація,  побудова  і  розташування  частин  у  творі. Ці  частини  ше  називають  ЕЛЕМЕНТАМИ,  вони  і  складають  СЮЖЕТ твору.
ЕЛЕМЕНТИ:
1.     Експозиція – частина  твору, в  якій  повідомляється  про  час, місце і  обставини  подій.
2.     Зав’язка -  подія,  з  якої  починається  дія і  завдяки  якій розвмваються  наступні  події.
3.     Розвиток дії – це  частина,  де  автор  розв’язує  всі  проблеми.
4.     Кульмінація – момент  найвищого  напруження,  тут  намічається  перемога  однієї  із  сторін.
5.     Розв’язка –те місце, де показано результати зіткнення між героями.
              Позасюжетні  елементи – це  елементи  поза  сюжетом:  вставні  епі  
             зоди, епіграф,  пейзажі,  авторські  відступи,  історичні  відступи,  порт
             рети,  інтер’єр, спогади  героїв,  екскурси  в  минуле.
III.  ТРОПИ -  це  художні  засоби  мови.
1.     Епітет – художнє  означення,  за  допомогою  якого  автор  підкреслює  певну  властивість.
2.     Порівняння – форма,  основана  на  порівнянні (красива, мов калина).
3.     Метафора – переносне  значення слова, засноване  на  уподібненні (зажурені віти).
4.     Персоніфікація (уособлення) – надання  тваринам,  предметам,  явищам  природи  людських  рис.
5.     Алегорія – це  двоплановість  художнього  зображення,  коли  під  одним  образом  вгадується  інший (Щука  -  злочинець).
6.     Метонімія – це  заміна  назви  одного  предмета  іншою (радіє  місто -  замість  радіють  люди  в  місті).
7.     Синекдоха – це  тип  перенесення  назви  частини  на  назву  цілого і  навпаки (він  скрізь  руку  має,  тобто  знайомих).
8.     Гіпербола – це  художній  засіб,  що  полягає  в  перебільшенні  (їм – не  наїмся – герой  у  казці).
9.     Оксиморон – це  сполучення  слів,  що  виражають  протилежні  поняття  (дзвінка  тиша, живі  трупи).
10.                    Символ – заміна  абстрактного  конкретним (голуб -  символ  миру,  коса  -  символ  краси).
IY.  ВИДИ  КОМІЧНОГО.
1.     Гумор – сміх,  який  не  ставить  за  мету  викриття явищ, добродушне  підсміювання.
2.     Іронія – насмішка,  лукавство, подвійний  смисл.
3.     Сатира -  вид  комічного,  який  нещадно  висміює  людську  недосконалість, випажає  негативне  відношення  автора  до  зображуваного.
4.     Сарказм – зла  і  уїдлива  насмішка,  вищий  ступінь  іронії.
5.     Гротеск -  максимально  можливе  перебільшення,  засноване  на  спеціальному  перетворенні  дійсності  за  допомогою  фантазії.
V. ПОЕТИЧНИЙ  СИНТАКСИС.
        1. Інверсія  - непрямий  порядок  слів.
        2. тавтологія – повторення (рано вранці).
        3. Антитеза -  протиставлення (люди мучились, як в пеклі, пан втішався,   
           як у раю).
1.     Анафора – повторення  слова  чи  слів  на  початку
(Може,  то  тільки  легенда,  Може, то  казка  зваблива).
2.     Риторичні  фігури – це  особливі  синтаксичні  конструкції  з  виразною  авторською  інтонацією.  До  них  належать:
-       Риторичні  звертання – звернення підсилювальної  емоційності.
-      Риторичні  запитання.
V1. ПОЕТИЧНИЙ  ЗВУКОПИС  -
це  використання  звуків  у  поезіях.
1.     Алітерація – повторення  приголосних  звуків (плили  хмаринки,  немов  перлинки).
2.     Асонанс - повторення  голосних  звуків.
VII. ТЕОРІЯ  ВІРШУВАННЯ.  
А. СИСТЕМИ  ВІРШУВАННЯ:
          1. Метрична – це  умовна  назва  системи  правил  певної  поезії, це  те-
              орія  віршових  розмірів.
2.     Силабічна – побудована  на  принципі  кількісного  повторення  гру  складів,  має  2  постійних  наголоси,  риму,  строфа  дворядкова,  іноді  текст  на  строфи  не  ділиться.
3.     Тонічна – ґрунтується  на  переважанні  наголосів, кількість  наголошених  складів  чергується, а  кількість  ненаголошених  складів  є  невизначеною.
4.     Силабо-тонічна – в  ній  ознаки  рівноскладовості  поєднуються  з  чергуванням  наголосів (однакова  к-ть  складів  і  наголосів).
Б.СТОПИ: 1. Двоскладові, коли  наголошені  склади  чергуються  з  ненаголошеними в  парному (ямб) або  непарному (хорей) аспекті.
                 -ЯМБ – 2-складова  стопа  з  наголосом  на  2  складі
                                   (село  неначе  погоріло).
                 -ХОРЕЙ - 2-складова  стопа  з  наголосом  на  1  складі
                                 (хай  важка  дорога).
2.     Трискладові, коли  при  одному  наголошеному  є  3  ненаголошених.
      -ДАКТИЛЬ – трискладова  з  наголосом на 1 складі
                             (з раннього ранку до пізньої ніченьки).
      -АМФІБРАХІЙ - трискладова  з  наголосом на 2 складі
                                                        (та  помста,  розплата  твоя і  відплата)
                    -АНАПЕСТ - трискладова  з  наголосом на 3 складі
                                             (Обриваються  звільна  всі  пута).
В. РИМИ – це  повтор  звуків,  які  повязують закінчення  рядків, співзвучність.
Г.ВИДИ  РИМУВАННЯ:
1.     Парне (паралельне) рядки  чергуються  парами: 1  і  2,  3  і  4.                        
2.     Перехресне – 1 із  3,  2  із  4.
3.     Кільцеве – 1 із  4,  2  із  3.
Д.СТРОФА – це  частина  вірша,  об’єднана змістом  або  інтонацією, по-
                         простому  куплет. Є  такі  види  строф:
1.     Диптих – найпростіша  строфа,  що  складається з  2  рядків. Або  2  різних  вірші  на  одну  тему.
2.     Тривірш – це  три  твори, вони  самостійні, але  пов’язані  спільним  ідейним  змістом.
3.     Катрен – це  чотиривірш, строфа  з  4  рядків.
4.     Терцина – строфа  з  3  рядків  чи  куплетів,  де  чергування  відбуваються  між  усіма.
5.     Сонет – це  ліричний  вірш,  що  складається  з  14  рядків.
6.     Верлібр – неримований,  нерівно наголошений  рядок  у  вірші. немає  переносів, не  поділяється  на  стопи, рядки  мають  різну  довжину,  різну  к-ть  наголосів.
VIII. РОДИ  І  ВИДИ ЛІТЕРАТУРИ.
               РОДИ:  епос,  лірика,  драма.     
А. ЕПІЧНІ  ТВОРИ:
         1. Новела – твір  малої  форми,  де  головну  роль  відіграють  внутрішні 
              душевні  конфлікти.
2.     Оповідання – твір малої  форми,  де  йдеться  про  кілька  подій  у  житті  одного  героя.
3.     Повість - твір малої  форми,  в  якому  висвітлюються  долі  кількох  героїв  і  одна  сюжетна  лінія.
4.     Роман –твір великої форми, в якому широко охоплені важливі  складні  епічні  процеси,  всебічно  і  в  розвитку  показанні  численні  герої.
5.     Епопея - твір  великої  форми,  роман  або  кілька  романів,  який  відображає  великий  період  часу  або  значну  історичну  подію.
 Б. ЛІРИЧНІ  ТВОРИ:
          1. Ода – вірш  захопливого  х-ру  на  честь  особи  чи  події.
         2. Послання – твір  як  звернення.
          3. Романс – невеликий  за  обсягом  вірш  чи  музичний  твір  для  соло з 
              інструментальним  акомпанементом.
4.     Медитація – поет  висловлює  свої  роздуми  про  проблеми  життя  і  смерті,  про  побачене  і  пережите.
5.     Поезія в  прозі –твір прозовою  мовою, але  так  як  вони  розкривають  ліризм,  душу,  моральну  чистоту,  то  їх  називають  поезією  в  прозі.
          Види  ліричних  творів  за  тематикою:
-         Філософська  (роздуми  про  життя).
-         Патріотична (почуття  любові  до  Вітчизни).
-         Громадянська (актуальні  проблеми ).
-         Пейзажна
-         Інтимна.
В.  ДРАМАТИЧНІ  ТВОРИ:  (призначені  для  постановки  на  сцені).
         1. Вертеп – пересувний  ляльковий  театр,  поширений  у  18  ст. виступав 
             на  площах,  ярмарках.
2.     Шкільна  драма – жанр  латино мовної  релігійної  драматургії. ставилася до  Різдва,  Великодня  і ін..
3.     Інтермедії – це  смішні  побутові  сцени  з  народного  життя,  які  виконувалися  артистами  між  діями  драми  на  серйозні  теми.
4.     Власне  драма – п’єса  соціального  чи побутового  х-ру  з  гострим  конфліктом,  який  розвивається  в  постійній  напрузі.
5.     Трагедія – твір,  який  ґрунтується  на  гострому  конфлікті  особистості.
6.     Комедія – твір,  в  якому  засобами  гумору  та  сатири  розкриваються  негативні  суспільні  та  побутові  явища.
7.     Драматична  поема – невеликий  віршований  твір,  в  якому  поєднуються  жанрові  форми  драми  та  ліро-епічної  поеми.  В  основу  закладено  внутрішній  динамічний  сюжет -  конфлікт  світоглядних  та  моральних  принципів.
Г. ЛІРО-ЕПІЧНІ  ТВОРИ  (гармонійно  поєднуються  засоби,  які  характерні  для 
                                             лірики  та  епосу:
1.     Співомовка – невеликий  сюжетний  твір  гумористично-сатиричного  змісту. Описується  один  комічний  випадок,  подія  зображується  стисло,  динамічно.
2.     Байка – невеликий  алегоричний  твір  повчального  змісту.
3.     Балада – невеликий  віршований  твір,  в  якому  розповідається  про  паодії,  персонажів  героїчного,  історичного  та  фантастичного  характерів.
4.     Поема - невеликий  віршований  твір,  в  якому  показані  видатні  події  минулого  й  сучасного,  уславлюються  люди  з  незвичайною  долею,сильним  та  героїчним  х-ром.
5.     Роман  у  віршах – це  твір  змішаного  жанру,  якому  властиві  багатопроблемність,  поєднання  епічних  принципів  розповіді  з  суб’ктивним началом,  притаманним  поетичним  творам.
  IX . ПЕРІОДИЗАЦІЯ.
       А). Давня  л-ра:   -  ,,Велесова  книга,,    
                                       - період  Київської  Русі
                                       - перекладна  л-ра
                                       -  л-ра 12 – 17  століть.
       Б). Нова  українська  л-ра 18 – поч.. 20  ст.:
                                   - дошевченківський  період
                                   - шевченківський  період (40 – 60 р. 19 ст.).
                                   -2  половина  19  ст.  (70 – 90 роки).
                                   -кінець  19 – поч.. 20  ст.
        В).Новітня  українська  л-ра:
                                   -20  роки.
                                   - Розстріляне  Відродження.
                                   - період війни (1941 – 1945).
                                   -післявоєнний період.
                                   - 60 роки.
                                   -70- 80 роки  ідеологічного  засилля.
                                   -період розпаду  СРСР.
                                   -л-ра  на  сучасному  етапі.
X. ЛІТЕРАТУРНІ  СТИЛІ  ТА  НАПРЯМКИ.
       1.  ВІДРОДЖЕННЯ – це  доба  14 -16  століть. У  цей  період  відбулися певні  зміни: склалися  нові  уявлення  про  світ  і  людину,  про  її  місце  на  землі,  про  смисл  людського  буття.  Утверджувалося  право  людини  на   щастя  не  в  потойбічному  світі,  а  тут,  на  землі.
2.     БАРОККО – це  метод,  народжений  кризою  Відродження.Мета -– справити  сильне  враження,  зворушити,  схвилювати.
Риси  барокко: центральне  місце  відводиться  Богові;  релігійні  забарвлення  всієї  культури;  культ  людини  для  служби  Боге;  пристрасть  до  сміливих  комбінацій,  до  авантюри,  чудернацького,  незвичайного.  Поруч  із  зображенням  ,,повного  життя,,  є  й  захоплення  темою  смерті.  Прагнення  перебільшити,  розкрити  складний  і  суперечливий  рух.
Особливості  українського  бароко:  в  українській  л-рі  цей  стиль  характеризує  жанри  вертепної  драми,  бурлескних  віршів.  особливо  розквітло  в  архітектурі. В  Україні  бароко  було  1 загальноєвропейським  художнім  напрямком,  що  проявився  майже  в  усіх  видах  мистецтва.
Козацьке бароко.

3.     КЛАСИЦИЗМ.
В  його  основі  лежить  раціоналізм,  простота,  ясність  побудови. Естетичним  ідеалом  класицизму  є  раціонально  організована  держава,  тобто  абсолютна  монархія,  і  громадянин,  що  підпорядковує  свої  почуття  розумові,  а  особисті  інтереси  -  інтересам  країни.
Особливості класицизму: абстрактність,  умовність,  схематизм  зображуваного,  не типовість  подій,  велика  к-ть  мовних  стилів,  різкий  поділ  героїв  на  позититивних  і  негативних.
Класицизм  в  Україні  проявився  в  поемах,  байках,  одах,  в  сатирі,  трагедії,  інтермедії,  драмі.

4.     СЕНТИМЕНТАЛІЗМ. 
Цей  напрям  характеризуєься  увагою  до  внутрішнього  світу  людини,  намаганням  передати  її  переживання,  почуття,  настрої.
 Риси  сентименталізму:  
-         Намагання  показати  особистість  у  рухах  душі,  почуттях,  прагненнях;
-         Культ  почуття  і  культ  природи;
-         Утвердження  багатства  духовного  світу  представників  низів;
-         Морально-етичні  орієнтири;
-         Поділ  героїв  на  позититивних  і  негативних.
Жанри:  елегія,  медитація,  щоденник,  епістолярний  роман, роман-    
                подорож.
Представники: Квітка-Основяненко, П.Куліш, М.Вовчок, Котляревський.
5.     РОМАНТИЗМ.
 Цей напрям  ґрунтується  на  новій  світоглядній  основі,  відповідно  до  якої  митець  зобов’язаний охватити  всі  сфери  духовної  діяльності  людини,  пояснити  незвичність  її  поведінки.
Риси  романтизму:
-         Велика  роль  національно-історичної  тематики;
-         Ідеалізація  патріархальних  відносин;
-         Герой  перебуває  в   гармонії  з  природою;
-         Туга  за  минулою  славою  і  волею  України.
 Жанри:  поема,  історичний  роман,  повість,  оповідання,  балада,  елегія,  
                    роман,  пісня,  вірш-роздум.
Представники: Шевченко,  Боровиковський,  Руданський.

6.     РЕАЛІЗМ.
Цей напрям  ґрунтується  на  правдивому,  об’єктивному  і  всебічному  відображенні  дійсності. 
Основним  принципом  його  є  художнє  узагальнення  життєвих  явищ  і  людських  х-рів. Зображуючи  людські  долі,  вони  повязують  обрані  теми  з  порушенням  питань  про  смисл  життя.  У  2  половині  19  століття  розвинулися  реалістичні  течії:
                    -побутово- просвітницька
                    -революційна
                     -класична.

7.МОДЕРНІЗМ.
Це  загальна  назва  модерністських  напрямів  у  л-рі  і  мистецтві  20  ст.
Загальна  стильова  ознака   модернізму – тенденція  до  символізації,  ідеалізації,  романтизації.
Особливості  укр. модернізму:
-      Він  не  був  організованим  національно-культурним  і  літ-ним  рухом.
-      Відкривав  нові  художні  моделі.
Існують  різні  МОДЕРНІСТСЬКІ  ТЕЧІЇ:
   1). Неоромантизм – метод, що  поєднував  реалістичне  зображення  життя  з  романтизмом. Для  них  характерний  гострий  сюжет,  в  основі  якого - боротьба,  небезпечні  таємничі  події.
Представники:  Л.Українка,  Васильченко,  Х. Алчевська,  Хвильовий.
   2). Неокласицизм – це  орієнтування  на  давньогрецьку  і  римську  л-ру  як  зразкову.  Опрацьовували  античні  теми,  давали  нове  трактування  образів. Представники  укр.  класицизму прагнули  зберегти  право  на  моральний  і  естетичний  кодекс,  виходячи  із  свого  уявлення  про  цінності.
Представники:  Филипович,  Рильський,  Драй-Хмара,  Зеров.
   3). Імпресіонізм.  З  фр.  перекладається  як  враження,  то  і  твори  повинні  передавати  враження  від  дійсності. Їм  властиве  багатство  кольорів,  прагнення  відтворити  найтонші  зміни  в  настроях,  відмова  від  соціальних  проблем.
            Представники:  Коцюбинський,  Стефаник,  Кобилянська,  В.Чумак.
  4). Символізм.  Твір  такого  напряму  має  передавати  за  зовнішнім  зображенням  і  його  приховану  суть.  Спілкування  людей  можна  передавати  не  стільки  через  слово,  як  через  діалог  їхніх  душ.
Представники:  О.Олесь,  М.Філянський,  Г.Чупринка,  М.Хвильовий.
5). Експресіонізм.  Це  авангардистська  течія,  найбільш  поширена  в  Німеччині  та  Австрії.  Заперечували  чи  навмисне  спотворювали   реальний  світ  заради  виразу  внутрішнього  світу  героя.  В  Україні  в  окрему  течію  він  не  склався.
Ознаки: - крайній  індивідуалізм;
-          Неврівноваженість,
-         Істеричність
-         Напруженість
-         Викривленість  образів
-         Вдавання  до  гротеску.
Представники:  М.Хвильовий,  Довженко,  Підмогильний,  Осьмачка.
  6). Футуризм.  Вважали,  що  динамічна  культура  майбутнього  витіснить  людину,  замінивши  її  машиною.
Відкидаючи  традиції  класичної  реалістичної  л-ри,  вони  ставали  на  шлях  крайнього  формалізму,  заперечували  мовні  норми  і  творили  свою,  особливо  ,,заумну,,  мову,  любили  чудернацькі  словосполученя,  позбавлені  будь-якого  змісту.  Розглядали  себе  як  революцію  в  мистецтві.
Представники:  М.Семенко,  Андрухович,  Ю.Яновський,  О.Влизько.
7.     ПОСТМОДЕРНІЗМ  (з  фр. сучасний,  новітній).
Це  поєднання  мистецтва  й  антимистецтва,  елітарної  й  масової  культури,  карнавального,  іронічно-сміхового  та  серйозного  ставлення  до  дійсності. Він  виник  внаслідок  відчуття  письменниками  кінця  історії  сучасної  епохи. 
Він  будується  в  таких  параметрах:
-         Закрита  форма -  відкритість  дискусії.
-         Цілеспрямованість  мистецтва – мистецтво  як  гра.
-         Художня  майстерність – реконструкція.
-         Закінчений  твір – хепінг,  кітч.
Вони  утверджують  принцип загальної  рівнозначності усіх  явищ  і  аспектів  життя.
Представники:  Андрухович,  О.Ірванець,  Б.Рубчак,  В.Неборак,  Н.Гончар.

ОСОБЛИВОСТІ  РОЗВИТКУ  СУЧАСНОЇ  Л-РИ,
ЇЇ  СТИЛЬОВЕ  ТА  ЖАНРОВЕ  РОЗМАЇТТЯ.
Із проголошенням  незалежності  докорінно  змінився  і  розвиток  укр. л-ри.  Відбувся  інтенсивний  пошук  нових  естетичних  способів  зображення  дійсності. 
Нове  покоління  письменників  забажало  повнокровного  буття  укр.  нації, подолання  комплексу  меншовартості,  другорядної  ролі  в  історії.  Почали  друкуватися  раніше  заборонені  твори. Читач  ознайомився  з  творами  укр.  діаспори.  Виникли  нові  літ-ні  угрупування:  ,.Бу-Ба-Бу”,  ,,Нова  дегенерація”,  ,,Західний  вітер”,  ,,500”,  ,,Червона  фіра”.
Поезія. Характеризується  багатством  тем,  стилів  і  жанрів.
          Л.Костенко,   Б.Олійник, І.  Жиленко,  В.Голобородько,  
          В.Рубан,  І.Калинець,   І.Римарук,  О.Забужко,  О.Пахльовська,  В.Махно.
Проза. Р.Іваничук,  М.Вінграновський,  Ю.Мушкетик,  Л.Костенко, В.Шевчук, 
             О.Ільченко,  В.Яворівський,  Є.Гуцало,  О.Забужко, Ю. Андрухович.
Жанри: іст.  роман, роман  у  віршах,  роман-епопея,  новела,  оповідання.
Драматургія. Сучасна  драма  наповнюється  інтелектуальним  струменем. У  певній  художній  єдності  в  драматургії  постали  поезія  та  філософія,  моральність  і  вчинки  героїв.  Вони  шукають  нові  форми  та  прийоми  моделювання  світу.
Жанри: п’єси,  комедії,  трагікомедії.

ЗНО з української літератури на 200 балів

       Думаєш, підготовка до ЗНО з літератури — це перелік творів, які треба прочитати? Віриш, що прочитані повні варіанти забезпечать тобі 100% правильних відповідей на тесті? Тоді я тебе розчарую.

Прочитані тексти — це важливо, але вони складають лише половину успіху. І навіть якщо ти додатково переглянеш одним оком теорію, цього буде ще недостатньо. Та й визубрювати довідники теж немає сенсу.

То ж які секрети підготовки до ЗНО з української літератури?

1. Вивчи пари автор — назва

Здається, що це й так зрозуміло, правда? Але дуже часто це випадає з поля зору абітурієнтів, і в результаті призводить до втрати «легких балів».

Як же не переплутати, що Іван Карпенко-Карий написав «Мартина Борулю», а Микола Куліш «Мину Мазайла»? Створюй асоціації! Наприклад, «карий Боруля» або «Мазайло їсть куліш Миколи» (хто не знає, куліш – це страва, а Миколу ми додаємо, бо є ще Пантелеймон Куліш – не рідня, однофамільці) :)

Найкраще створювати яскраві візуальні образи, які можна намалювати. Для пари Вороний «Блакитна Панна» це може бути «ворона блакитного кольору» або «панна в блакитному на чорному (вороному) коні». Не бійся фантазувати!





2. Звертай увагу на деталі

Коли ми читаємо художній текст, то сприймаємо загальний сюжет, майже не концентруючись на нюансах. Проте саме знання деталей допомагає правильно відповісти на більшість запитань тесту. Що належить до важливих деталей? Назви населених пунктів, епіграфи, час подій, присвяти, жанрові різновиди, паралелі з іншими творами. 

Наприклад, для «Думи про Марусю Богуславку» важливі такі деталі: Чорне море, турки, Великдень,700 козаків, 30 (33) років, м. Богуслав. Дуже зручно робити для себе узагальнюючі таблиці такого типу:

Назва, автор — Рід, жанр, напрям — Тема, ідея —  Персонажі — Особливості

Наприклад, 

 3. Поважай другорядних персонажів

Не лише головні герої заслуговують на те, щоб їх пам’ятали. Часто в запитаннях на відповідність перевіряють знання саме другорядних персонажів. Тому увага до «другорядних» може принести тобі 4 бали! 

Пригадаєш, з яких творів Василь Порох, Матвій Гвинтовка або Максим Гнідий?

У пригоді тобі можуть стати детальні таблиці всіх персонажів (найкраще робити такі власноруч):
4. Навчись працювати з цитатами

Щороку кілька завдань передбачають вміння аналізувати цитати. Вивчити всі цитати напам’ять нереально, можеш навіть не намагатись. Достатньо знати, що в кожній цитаті є ключові слова. От саме їх треба вивчати. Що це за цитати? Найчастіше – цитатна характеристика персонажів. 

Наприклад, опис Івана Брюховецького з роману «Чорна рада»: «Чоловiчок сей був у короткiй старенькiй свитинi, у полотняних штанях, чоботи шкаповi попротоптуванi – i пучки видно. Хiба по шаблi можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горiла од золота, да й та на йому була мов чужа. I постать, i врода в його була зовсiм не гетьманська».

Що тут ключового:  «старенька свитина», «шабля аж горіла од золота», «врода… не гетьманська». Запам’ятовуємо, що Брюховецький одягався просто, але носив золоту шаблю, а оскільки автор твору не вважав його хорошим кандидатом на гетьманство, то описує його вигляд як «не гетьманський».

Ключові слова краще виписувати в конспект, де ти занотовуєш основні відомості про твір, щоб потім перед ЗНО все швидко пригадати.


5. Вчи вірші напам’ять! 

Багато цитат є саме з віршів, а оскільки в них немає сюжету чи великої кількості ключових слів, то складно відрізнити один вірш від іншого. Постарайся вивчити їх напам'ять (що більше, то краще). Почни з тих, які тобі подобаються. Тоді переходь до тих, які найскладніше вирізнити з-поміж інших. І пам’ятай, що треба знати не лише текст вірша, а і його автора.

А ще це чудова вправа для розвитку пам’яті :)


Тепер ти знаєш, де знаходяться кілька підводних каменів на шляху до омріяних 200 балів та як їх обійти! Використай ці знання з користю для себе ;) Успіхів тобі!





Наголос. Тест-самоперевірка

ЗНО і завдання на НАГОЛОС

ЗНО онлайн з української мови та літератури

Як написати власне висловлення

Одним із важливих етапів ЗНО з української мови є написання власного висловлення. Ця частина тесту дуже важлива, бо спрямована на перевірку не лише знання мови, а й загального рівня культурного й духовного розвитку абітурієнта.

За цей вид роботи ви можете максимально отримати 20 балів (12 за змістове оформлення і 8 за мовленнєве).
Щоб отримати максимальну кількість балів, варто власне висловлення писати чітко та дотримуватись усіх вимог до його оформлення:
1) Теза. Потрібно висловити свою думку стосовно порушеної проблеми, дати відповідь на запропоноване питання. Почати можна такими словами: "Я думаю, що...", "Я категорично не згоден, що..."  "На мою думку, дійсно ..."
2) Аргументи (два). Докази не повинні дублювати один одного.
Доцільно починати їх словами "По-перше, ..." , "По-друге, ..."
3) Приклад із художньої літератури (української чи зарубіжної) або іншого виду мистецтва (кінофільм, пісня, картина тощо). Приклад буде повноцінним і оціненим максимально в 2 бали лише за умови, коли зазначено автора (письменника, режисера, художника), назву твору, ім'я персонажа, а також розкрито проблему. 
4) Приклад із історії, суспільно-політичного чи власного життя. Зверніть увагу, що приклад має бути конкретизованим, тобто названо ім'я людини, з якою це сталося, показана конкретна ситуація тощо.
5) Висновок. Висновок має бути останнім абзацом у роботі і ще раз перефразовувати тезу. Тобто варто сказати, що ж саме ви довели своїм висловленням. Почати його можна словами: "Отже, ...", "Як бачимо, ..."
І не забувайте про логіку висловлення. Роботу потрібно розбити на абзаци (3-4), а свою думку доводити послідовно, і що головне - не змінювати її в процесі власного висловлення. Бо дуже часто доводиться екзаменаторам читати в тезі одне (наприклад, учасник ЗНО погоджується з запропонованою проблемою), а у висновку зовсім інше ("категорично не згоден"). Не допускайте таких "ляпів", бо яка ж у цьому логіка?
Отже, роботу в бланку "Б" можна оформити двома способами:
1-варіант
2-варіант
Теза
Аргумент 1
Аргумент 2
Приклад з літератури до аргументу 1
Приклад з життя до аргументу 2
Висновок
Теза
Аргумент 1
Приклад з літератури до аргументу 1
Аргумент 2
Приклад з життя, що ілюструє аргумент 2
Висновок
  На мою суб'єктивну думку, 2-й варіант є більш доречним.

Таблиця літературних напрямків

Епоха
Напрямок
Представники
Давня література
Х-ХІ ст.
Монументалізм
Літописи, «Повість минулих літ»
ХІІ-ХІІІ ст.
Орнаменталізм
«Слово о полку Ігоревім»
ХV- поч.ХVІІ ст.
Ренесанс
І.Вишенський
ХVІІ-ХVІІІ ст.
Бароко
Г.Сковорода
Нова українська література
ХVІІІ-поч. ХІХ ст.
Класицизм
І.Котляревський
ХVІІІ-поч. ХІХ ст.
Сентименталізм
Г.Квітка-Основ’яненко
Перша половина ХІХ ст.
Романтизм
М.Гоголь, П.Куліш, Т.Шевченко (рання творчість)
Друга половина ХІХ ст
Реалізм
Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Іван Карпенко-Карий, Т.Шевченко (пізня творчість)
Кінець ХІХ – початок ХХ ст.
Модернізм
(має різні течії)
І.Франко, П.Тичина, В.Симоненко, Микола Хвильовий,
Є.Плужник, Є.Маланюк, І.Драч, Л.Костенко та ін. Тобто всі, хто жив і писав у ХХ ст.
Імпресіонізм
М.Коцюбинський
Експресіонізм
В.Стефаник
Неокласицизм
М.Рильський
Неоромантизм
Леся Українка, О.Кобилянська
Футуризм
М.Семенко
Кінець ХХ – початок ХХІ ст.
Постмодернізм
Ю.Андрухович, О.Забужко, О.Ірванець, І.Карпа та ін.

Таблиця псевдонімів українських письменників


Літературний псевдонім
Ім’я письменника
1
Григорій Квітка-Основ’яненко
Григорій Квітка
2
Олена Пчілка
Олена Драгоманова
3
Леся Українка
Лариса Косач
4
Марко Вовчок
Марія Вілінська
5
Панас Мирний
Панас Рудченко
6
Іван Карпенко-Карий
Іван Тобілевич
7
Іван Нечуй-Левицький
Іван Левицький
8
Іван Багряний
Іван Лозов’ягін
9
Микола Хвильовий
Микола Фітільов
10
Василь Барка
Василь Очерет
11
Остап Вишня
Павло Губенко
12
Олександр Олесь
Олександр Кандиба
13
Олег Ольжич
Олег Кандиба
14
Григорій Косинка
Григорій Стрілець

Таблиця присвят творів української літератури

№
Присвята
Твір
1
«Цвітові яблуні»
«Я (романтика)» М.Хвильового
2
Якову де Бельмену
«Кавказ» Т.Шевченка
3
Василю Жуковському
«Катерина» Т.Шевченка
4
Василю Григоровичу
«Гайдамаки» Т.Шевченка
5
Кононівським полям
«Intermezzo» М.Коцюбинського
6
Своєму батькові Юліанові
«Земля» О.Кобилянської
7
Любові всевишній
«Три зозулі з поклоном» Гр.Тютюнника


Місцевості та населені пункти, де розгортаються основні події творів 


Місто, село, територія, де відбуваються основні події твору
Назва твору та його автор
Тополівка
«Україна в огні» О.Довженка
Харків
«Мина Мазайло» М. Куліша
Семигори
«Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького
Піски
Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Панаса Мирного та Івана Білика
Україна,  Сибір, Петербург
«Сон» Т.Шевченка
Хмарище, Київ, Ніжин
«Чорна рада» П.Куліша
Біля Кононівки
«Intermezzo» М.Коцюбинського
У степах під Компаніївкою
«Подвійне коло» Ю.Яновського
Тайга, Сибір, праліси Сіхоти-Аліня
«Тигролови» І.Багряного
Близький схід, пустеля
«Мойсей» І.Франка
Харківщина, на річці Оскіл
«Сом» Остапа Вишні
Карпати, Гуцульщина, біля річки Черемош
«Тіні забутих предків» М.Коцюбинського

Складоподіл. Наголос

ПРАВИЛЬНО НАГОЛОШУЙ!
ÁВГІЇВВПÓПЕРЕКЄРЕТИ́ККÝХАРСТВООСОКÁСТРЕМÉНО
АКÁФІСТВСЕРÉДИНУЖАЛЮЗÍЛАПКИ́ПАЛЬТЕЧКÓСУМ’ЯТТЯ́
АКРÓПОЛЬГАРСÓНЖИТТЄ́ПИСЛЕПЕХÁПЕРÉПИССÝСЛО
АЛКОГÓЛЬГВИНТОВИ́ЙЖОЛÓБЧÁСТИЙЛИСТОПÁДПЕРÉРІЗТАВРÓ
АНÁПЕСТГІЛЬЦÉЖÓРНОЛІТÓПИСПИ́САНКОВИЙТÁНЕЦЬ
AНÁТÓМГОЛÍРУЧЖОРНОВИ́ЙЛОГОПÉДІЯПІАЛÁТЕРЕЗИ́
АФÍНЯНИНГОМÍЛКÓВИЙЗÁБАВКАЛÓКШИНАПЛИСТИ́ТЯТИВÁ
БАБИ́ЩЕГОРИ́ЦВІТЗАВДÁННЯЛУСКÁПЛИ́ТЧАСТИЙУПЕРÉКИДЬ
БАВÓВНЯНИЙГРАБЛÍЗÁГАДКАМÁРМУРПОДАТКÓВИЙÝРВИЩЕ
БÁНТИНАГРÉЙПФРÝТЗАНЯТТЯ́МИГДАЛÉВИЙПОДЗВОНИ́ТИФАРТÝХ
БAСÓВИЙГРОМАДЯ́НИНЗÁПІЧОКМИТÁРСТВОПÓДРУЖКАФАРФÓР
БÁТЬКІВСЬКИЙГУРТКОВИ́ЙЗÁСИПКАМОРКВЯНИ́КПОЗÁОЧІФАХОВИ́Й
БÉСÍДНИЦЯГУРТÓЖИТОКЗÁЧИ́НМОТУЗКИ́ПОЗАЧАСÓВИЙФЕНÓМЕН
БІРЖОВИ́ЙГÝСЯЧИЙЗÁЧІПКАМ’ЯКÝШПОПÍДРУКИФÓЛЬГА
БЛЯШÁНИЙҐÁБЛІЗÉРНЯ́НАВЗÁЄМПÓРОЖНЬОХОРТИ́ЦЯ
БОРЩÉВИЙҐÝДЗИКОВИЙЗЕРÓНÁВІСКАПОРЯДКÓВИЙХÓРТИЦЯ
БОРЩОВИ́ЙҐРАТКÓВИЙЗИМІВНИ́КНАЗÁХВАТПОСЛÁННЯХОРУГВÁ
БУСИ́НАҐУЛЯ́СТИЙІВРИ́ТНÁКЛÉЙКАПÓСЛУГАХÝТРО
БУХАНÉЦЬДÉНЦÉÍКЛОНÁКОЛКАПÓСМІХЦÁРИНА
ВÁХТÉРДЖÝРАÍРИС (КВІТКА)НАПÉРСТКÓВИЙПРАВОПИ́СНИЙЦЕМÉНТ
ВЕДМЕДИ́ЦЯДÍВЧИ́НАІРИ́С (ЦУКЕРКА)НАСТÓЯНКАПРИ́ЯТЕЛЬЦИ́ГАН
ВЕРСТОВИ́ЙДОБРИ́ВЕЧІРЇДЛÓНÁЦІНКАПУЛÓВЕРЧАДНИ́Й
ВИМÓГАДÓГОВÍРКÁМБАЛАНЕДÓЛЮДРÁТÁЙЧÉРСТВÍТИ
ВИ́ПАДОКДОГОВÍРНИЙКАТАЛÓГНЕНÁВИСТЬРÉКРУТЧОРНÓЗЕМ
ВИРÁЗНИЙДОНÉСХОЧУКАТÓЛИКНОМЕРНИ́ЙРУКÓПИСЧОРНÓСЛИВ
ВИШИ́ВАНИЙДÓНЬКАКВАРТÁЛОБРÁННЯРУКОПИ́СНИЙШАВЛÍЯ
ВИШИ́ВАНКАДОПÍЗНАКÉТАОБРÝЧСАКВИ́ЩАБÉЛЬ
ВÍЛЬХАДОПОМІЖНИ́ЙКÓЛÉДЖОБÝХСЕМЕСТРÓВИЙЩИ́ПЦІ
ВІТЧИ́МДОЯ́РКÓСИЙÓБШИРСИМЕТРÍЯЮ́ХТÁ
ВÍРШІДÝБЛЕНИЙКРОПИВÁОДНÁКОВИЙСÓЛЕНИЙЮХТÓВИЙ
ВОЛÓХЕШЕЛОНÓВАНИЙКУЛІНÁРІЯОЗНÁКАСÓЛОДОЩІЯ́ЛOВИЧИНА
ВПÍЗНАНИЙЄВÁНГEЛІЄКÝПІЛЬÓЛЕНЬСПИ́НАЯ́МКОВИ́Й

Усі жанрові визначення, які потрібно знати на ЗНО



На допомогу в підготовці до ЗНО-2018

Типові помилки на ЗНО

Той не помиляється, хто нічого не робить. Є така приказка. Однак під час ЗНО нічого робити ніяк не можна, тому доведеться помилятись. Як часто - залежить тільки від вас.
Можна і потрібно спробувати мінімізувати кількість помилок, а досвід 200-бальників показує, що цю кількість можна звести до нуля.
Як? Добре ознайомитись з типовими помилками екс-учасників ЗНО, щоб не наступити на «граблі». Ось основні з них:
№1. Невміння справлятись з тестами.
Одних лише знань замало для успішної здачі ЗНО. Адже в повсякденному житті учням рідко коли доводиться давати блискавично швидкі відповіді на хитромудрі запитання, до того ж у стані, м’яко кажучи, стресовому. Вчіться проходити тести, знайомтесь з десятками схожих завдань і вибирайте свою стратегію їх вирішення.
№2. Неправильно прочитане завдання
Тиск часу може зіграти погану дружбу, захочеться якомога швидше прочитати завдання, щоб зекономити більше часу на його вирішення. Потрібно уважно, краще двічі, прочитати завдання, щоб дійсно зрозуміти суть, вловити ключові слова і спокійно переходити до пошуку відповіді. Часто непомічена кома чи частка «не» виявляються ворогами вашому балу.
№3. Брак часу
Не знаєте відповіді, не згадується формула, невідоме значення слова – ПРОПУСТІТЬ це завдання, переходьте до наступного. Не витрачайте дорогоцінні хвилини на надто складні завдання. Якщо вони все-таки залишаться в кінці, тоді повернетесь до них і, можливо, прийде осяяння за правильною відповіддю. Або ж просто вгадаєте.
№4. Вибір неправильної відповіді
Через неуважне читання завдання чи тексту, чи варіантів відповіді. Дуже уважно читайте всі варіанти відповіді. Як правило, дві з чотирьох повинні відпасти одразу, а далі шукайте з-поміж двох, що лишились, найбільш ймовірно правильну.
№5. Відсутність правильної відповіді
Бувають такі випадки, коли правильної відповіді ніби й немає. Справа в тому, що розробники тестування зазвичай беруть інформацію з довідників, не з підручників. Несправедливо, скажете ви. Так. Але будемо сподіватись, що таких завдань або не буде, або одиниці. Побороти такі завдання зможе тільки вгадування та логіка. В будь-якому випадку, панікувати і скаржитись, що це не по програмі, безглуздо. Треба «їхати» далі.
№6. Неуважність через втому
Спробуйте налаштуватись на той час, який відведений для певного тестування, так, щоб навіть не думати про «не зможу», «не знаю», бо втомився. Повірте, час пролетить дуже швидко. Втома прийде десь через годину, але треба її заглушити роботою.
Декілька технічних помилок.
№7. Документи!!!
Не полінуйтесь двічі, тричі перевірити і зібрати всі необхідні документи.
№8. Технічні засоби
Ніяких телефонів, навушників та інших пристроїв. Про це вже стільки писали, однак все одно є випадки скасування можливості продовжувати тестування через такі грубі порушення правил проходження ЗНО. Тому зайвий раз і нагадуємо.
Є інша категорія помилок, які від абітурієнтів не залежать, однак змушують бути дуже уважними, так би мовити, експертами).
Помилки є й у посібниках для підготовки. Це одна з проблем, яку намагались та намагаються вирішити у регіональних ЦОЯО. Пропонуємо переглянути та дізнатись у посібниках з яких предметів найчастіше зустрічаються помилки, та як все-таки краще готуватись.

РОЗРАХУНОК БАЛІВ ЗНО З УКРАЇНСЬКОЇ: НА ЗНО ВИНЕСЕНО КІЛЬКА ТИПІВ ЗАВДАНЬ, І ПІДРАХУНОК БАЛІВ ДО КОЖНОГО З НИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ОКРЕМОЮ СХЕМОЮ


*ЗНО онлайн з української мови та літератури

*Схеми до творів з української літератури

   Програма ЗНО з української мови та літератури 2016 року
Програма ЗНО з української мови та літератури 2016 року
Допомога.
Сайти: 
Власне  висловлювання  
  1. Вимоги до написання власного висловлювання-2012 
  2. Підготовка до написання власного висловлювання. 
  3. Висловлювання (шаблон)
  4. Тематичні приклади з історії та літератури для власного висловлювання(блог)
  5. Власне висловлювання-2013 (підготовка)
  6. Класифікація помилок (Детально вивчити!!!) 

Завдання з розгорнутою відповіддю з української мови   / Шаблон /

Теза

Я вважаю…,

На мою думку…,

Я підтримую…,

Я погоджуюсь...

Мені здається…,

Я не погоджуюся…,

Переконаний/а…,

Хочу піддати сумніву…,

Я не підтримую…,

Як на мене, то…,

Я хочу спростувати…,

З одного боку…, але з іншого…



Аргумент 1

Підтвердженням цього є…,

Це доводить…,

Свідченням цього є…,

Це засвідчує…,

Доказом цього може бути…

По-перше,



Приклад 1 (з літератури або інших видів мистецтва)

Наприклад…,

Прикладом може слугувати…,

Яскравим прикладом цього може слугувати…,

Не можна не згадати…

Аргумент 2
По-друге, …

Приклад 2 (принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або власного життя)
З цього випливає…,
Як було зазначено…,
Повертаючись до думки…,
Прикладом може слугувати…,
Як можна побачити…
Яскравим прикладом цього може слугувати…,
Для прикладу…,
Не можна не згадати…

Висновок відповідає тезі, висловленої учасником (перефразовано), й органічно випливає з аргументів і прикладів.
Отже…,
Таким чином…,
Можна зробити висновок…,
Узагальнюючи,…
Підсумовуючи,…
Як підсумок,…
www.ZNOCLUB.com
-------------------------------------------------------------

!  Використано матеріали  блогу Гаркуші О


Теорія літератури

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ


Алітерація – повторення однакових або подібних приголосних звуків у рядку, реченні, строфі для посилення інтонаційності, музичності.
Срібло-сірий сніг суворий
Срібно-сивий сипле сум… (В.Кобилянський)

Асонанс – повторення однакових або подібних голосних звуків у рядку, реченні, строфі, що надає текстові багатозвучності, музичності.
Які вогні в височині! (М.Вороний)

Анафора – єдинопочаток.
Я хочу, щоб пахла не кров’ю земля, а квітами,
Я хочу, щоб сонце світило ясне над нивами,
Я хочу ростить золоті врожаї на полі багатому,
Я хочу, щоб діти маленькі мої росли соколятами. (Л.Забашта)

Епіфора – повторення однакових слів чи виразів наприкінці строф чи прозових уривків з метою посилення виразності, підкреслення чогось. Стилістична фігура протилежна анафорі.
Так, це дружина Томмі,
Син п’ятирічний Томмі,
Що вона каже, Томмі?
Чом ти здригнувся, Томмі?
Борг за квартиру, Томмі,
Любий, коханий Томмі…
(М.Бажан)

Антитеза – протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, думок тощо. Часто для створення антитези використовуються антоніми.
Ситий голодного не розуміє. (Нар.творчість)

Гіпербола – художнє перебільшення.
Давно вже Київ панував
Його церкви аж хмари зачепили. (А. Метлинський)
Або ж:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання… (В. Сосюра)

Літота – показ ознак якогось предмета чи явища в навмисно зменшеному вигляді. Іноді літота – засіб вияву ніжності й любові.
Наприклад, в оповіданні М.Вовчка «Сестра» «внученька качається по садочку білим клубочком», а її бабуся «така малесенька, ледве од землі видно…»

Епітет – художнє означення. Найчастіше епітетами виступають прикметники.
 Квітуча земля, волошкові очі…

Інверсія – перестановка слів у реченні. Зміна прямого порядку слів для того, щоб найбільш значуще слово особливо підкреслити, звернути на нього увагу. Часто інверсія зустрічається в народних думах (дієслівне римування).
…Хорошії мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під ноги топтали. (Нар.творчість)

Метафора – переносне значення. Слово чи словосполучення, яке розкриває сутність чи особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища. При цьому прямі ознаки поєднуються з переносними.
Там море дере свою синю одежу
об гострі скелі на білі клапті
і закидає ними весь берег.

Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший, що перебуває з ним у певному зв’язку.
Харків радісно зустрічає учасників конференції.
Гальорка в театрі зааплодувала. (Мається на увазі не гальорка, а люди, які там сидять).

Оксюморон – поєднання непоєднуваного. Свідоме поєднання різко контрастних понять, які логічно ніби виключають один одного, але в дійсності разом дають нове уявлення.
Ми рабами волі стали. (І.Франко)
Я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватися… (Леся Українка)

Персоніфікація (або уособлення) – вид метафори. Надання предметам, явищам природи властивостей людини.
Навшпиньки підійшов вечір,
Засвітив зорі,
Послав на травах тумани… (П.Тичина)

Синекдоха – вид метонімії, у якій наявна кількісна заміна понять.
Вчись шанувати копійку. (Мається на увазі  не копійку, а гроші загалом).
Ноги моєї тут більше не буде. (Тут «нога» в значенні людини).



____________________________________________________________


Опорні схеми-конспекти: жанри й роди
Структурно-логічні схеми з теорії літератури. Просто, ясно, з гумором. Зберігайте собі та діліться з друзями!
Матеріали від сторінки "Відеорепетитор". Автор: Ганна Дем'яненко. 

Визначаємо віршовий розмір

Схеми до творів з української літератури

Екранізація біографій письменників та творів української літератури (за програмою ЗНО-2018)

     

Каталог укладено в хронологічному порядку

(Зверніть увагу на схеми-асоціації (взято з інтернету)до деяких творів - стануть у нагоді для підготовки до ЗНО)
Маруся Чурай (біографія)
"Віють вітри, віють буйні"
"Засвіт встали козаченьки"

"Ой Морозе, Морозенку" (+аналіз)
"Чи не той то хміль..." (відео+аналіз твору)

"Дума про Марусю Богуславку"
"Маруся Богуславка" (мультфільм)

Балада "Ой летіла стріла"

Повість минулих літ










"Гімн" (читає Василь Буколик)
"Чого являєшся мені у сні?" (романс (Костянтин Данкевич - Іван Франко) супровід ф-но - Р.Ельвова Грамплатівка 8681 (запис 1939 року) З коллекції Віталія Донцова)
"Чого являєшся мені у сні?" (В. Козловський "Знаєш")





Михайло Коцюбинський(біографія)
Михайло Коцюбинський - боротьба та смиренність сонцепоклонника
" Intermezzo" (аудіокнига)
" Intermezzo" (буктрейлер)
"Тіні забутих предків" (1964, худ. фільм)


Ольга Кобилянська(біографія, проект "Невідоме про відомих") 
Д/ф "Бути сама собі ціллю. Ольга Кобилянська"
"Земля" (аудіокнига)

Леся Українка (біографія, проект "Великі українці")
"Лісова пісня" (худ. фільм,1961)

"Лісова пісня" (Вистава Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка за драмою-феєрією Лесі Українки)
"CONTRA SPEM SPERO" (виконує Дмитро Черченко)
"CONTRA SPEM SPERO"

Микола Вороний "Блакитна Панна"

Олександр Олесь (коротка біографія)
"Чари ночі" (романс)
"О слово рідне! Орле скутий!"

Павло Тичина (огляд життя та творчості)
"О панно Інно..."
"Ви знаєте, як липа шелестить..."
"Пам'яті тридцяти";      Історична довідка. Бій під Крутами

Максим Рильський (документальний фільм, 10 хв.)
"Молюсь і вірю"

Микола Зеров (фільм із циклу "Розстріляне відродження")

Микола Хвильовий (фільм із циклу "Розстріляне відродження")
"Я (Романтика)" (фільм)

Юрій Яновський (біографія та творчість)
"Дитинство" (новела з роману в новелах "Вершники"; аудіокнига)
"Вершники" (фільм)















Підписатися на: Дописи (Atom)